ГАРЯЧА ЛІНІЯ за номером 0 800 4000 23 працює:

безкоштовно та цілодобово

по всій території України

з усіх мобільних операторів

для дзвінків із-за кордону +38 050 493 03 07

Як справитись з провиною вцілілого?

«Інші люди багато роблять для перемоги, а я роблю те саме, як до війни». «Я в безпечному місці, а потрібно було б не покидати дім, бути з іншими». «Я роблю щось для перемоги, але цього замало. Треба більше». «Як я можу відпочивати, коли люди потерпають від бомбардувань?». Чи бували у вас такі чи подібні думки?

Якщо так, і ці думки виникають неодноразово, скоріше за все, у вас провина вцілілого. Це характерно для тих, хто був у небезпеці, вцілів і тепер у безпечному місці, а іншим це не вдалося.

З одного боку такі думки свідчать про наші високі моральні якості, здатність співчувати й піклуватися про інших. З іншого – з часом у людини можуть виникнути апатія, депресія та інші негативні психічні стани. Саме тому з почуттям провини потрібно працювати.

Для цього варто зважати на наступне

пам’ятайте, хто насправді винен в тому, що йде війна і гинуть люди (це не ви її розпочали, спричинили руйнування й загибель людей)

знайдіть фізичну опору, яка допоможе набути внутрішньої сили (є речі, на які ми можемо вплинути, а є ті, на які не можемо, тому слід прийняти ситуацію і адаптуватися до неї, щоб мати опору під ногами)

логічно обґрунтуйте ваші дії (якщо не вмію воювати, краще довіритися тим, хто це вміє і зможе)

критично поставтеся до своїх думок на кшталт вищезгаданим (подумайте, чи приносять такі думки користь вам і вашим близьким, адже переживання знесилять вас і обмежать можливість допомоги собі і людям)

контролюйте своє життя завдяки короткостроковому (на день-два) та довгостроковому (що буду робити після перемоги) плануванню

підтримуйте зв’язок з людьми, які складають для вас екологічне коло спілкування

забезпечте баланс між психічними витратами і відновленням ресурсу (дотримуйтесь по можливості звичайного розпорядку дня, відпочивайте, дозволяйте собі маленькі радощі)

будьте активними (почніть із простих повсякденних дій – прибрати, прогулятися, зробити прості спортивні вправи тощо – і поступово нарощуйте темп життя)

відчуйте, що приносите користь (знайдіть, як можете допомогти іншим людям; корисним може бути навіть те, що ви турбуєтеся про себе самі, нікого не «навантажуєте»)

Підтримуючи себе таким чином, будемо мати сили, щоби після перемоги активно включитися у відновлення нашої країни. Тож разом до перемоги!

Під час вимушеної втечі від окупації та обстрілів діти можуть губитися. На це є десятки причин, але основна – навколо незнайома місцевість, діти оглядають її, відволікаються, відповідно втрачають батьків із поля зору. Дорослі в цей час зайняті багатьма життєвоважливими справами. Природно, звертають менше уваги на дітей, концентруючись на іншому.

Що робити батькам, аби знизити ризик загубити дитину:

пригортайте дитину до себе, будьте поруч якомога триваліші проміжки час

міцно тримайте маленьких за ручку, якщо ви маєте приділити увагу чомусь або комусь іншому

зарані поговоріть з дитиною, домовтеся, де зустрінетеся, розробіть алгоритм дій і декілька разів «прорепетируйте»

якщо дитина мала, вкладіть їй в кишеню записку із вашим номером телефону або іншими контактними даними

якщо старша 3-х років – вивчіть разом номер вашого мобільного, поясніть, де, коли і кому можна його сказати

навчіть дитину просити про допомогу, розкажіть, що в кожному місті є поліція, на кожному вокзалі є працівники в уніформі, що до чужих «тьоть і дядь» краще не звертатися

зробіть свіже фото дитини на телефон, щоб у разі потреби показати, як виглядає дитини, в чому одягнена

Що робити батькам, якщо дитина вже загубилася:

не панікуйте, глибоко вдихніть і поступово видихніть разів зо три, дайте тілу розслабитись, а крові з киснем дійти до мозку

якщо в дитини є телефон, подзвоніть їй

згадайте, про що ви домовлялися з дитиною, де її шукати, якщо вона загубиться

якщо ви з родичами, попросіть їх залишитися на тому місці, де востаннє бачили дитину

зверніться до найближчого відділення поліції або зателефонуйте 102

попитайте людей навколо, показуйте фото на телефоні, зроблене заздалегідь

за можливості зробіть оголошення через гучномовець

Що робити тим, хто помітив дитину, що загубилася:

запитайте людей поруч, чи це не їхня дитина, запитайте в дитини, переконайтеся, що дитина загубилася

не підходьте занадто близько, не намагайтеся обійняти, взяти за руку, тримайтесь на відстані, але дивіться за дитиною

розмовляйте з дитиною, якщо вона відповідає вам, заспокійте її, скажіть, що батьки її вже шукають

відведіть дитину до найближчого відділення поліції або зателефонуйте 102

не залишайте дитину на самоті, допоки не приїдуть поліцейські

Коли дитина знайдеться, в жодному випадку не сваріть її. Дитина не навмисне – вона не хотіла губитися. Дитина, як і ви, пережила значний стрес. Необхідно показати їй в цьому стані всю свою любов і турботу.