Поради для успішної фізичної реабілітації дитини

Поради для успішної фізичної реабілітації дитини
Підтримка близьких та внутрішня мотивація???? Дві головні умови успішної фізичної реабілітації дитини. В іншому випадку пройти довготривалий, виснажливий та болісний шлях до «нормального» життя їй буде вкрай важко.

 

Тож, тати та матусі, сестри та брати, бабусі та дідусі, а також ті, хто візьме на себе відповідальність бути поряд впродовж всього процесу, ось «база», про яку вам слід пам’ятати✌️

 

????Налаштуйтеся на перемогу. Вимикайте жалість, вмикайте стриманий оптимізм.
????Запасіться терпінням. Психолог, який входить до реабілітаційної команди, зможе цьому посприяти (так-так, є спеціальні і дуже ефективні поради та вправи, зокрема «як втримати себе в руках»)????
????Довіряйте команді фахівців. Перебувайте з ними в контакті. Не соромтесь — запитуйте все, що вас цікавить (по темі, звісно????)
????Усвідомте, що ви — частина команди, тож будьте активні. Проте пам’ятайте, що головний тут лікар, тож не слід давати поради щодо термінів та реабілітаційних вправ. Залиште це професіоналам.
????Дізнайтеся, як правильно «пацієнта» доглядати, чим годувати, який зручний одяг та взуття приготувати.
????Створіть приємну атмосферу. Хай дитину оточують приємні речі: улюблена чашка, сімейне фото, малюнки друзів.
????Намагайтеся говорити не про хворобу, а про повсякденні речі: цікаві фільми, книжки, мультики. Разом мрійте, будуйте плани на майбутнє, згадуйте найкращі моменти зі свого життя. Жартуйте.
????Не робить все за дитину! Так, вам буде дуже хотітися цього, але «ніт»! Вона повинна відчувати себе людиною, в яку вірять, що вона впорається.
????Не критикуйте! Це змусить дитину опустити крила.
????Підбадьорюйте та заохочуйте: «Ти молодець. Не переживай. Робити такі вправи не так просто. Але нічого — не вийшло сьогодні, завтра спробуємо ще раз. Впевнена/ний, що в тебе все вийде».

 

Тільки так!

Як допомогти дитині заспокоїтись в укритті

Як допомогти дитині заспокоїтись в укритті
Що робити, якщо в укритті діти налякані, тривожні та прислухаються до всіх звуків?
Психологи «Запоруки» радять.

 

✅Готуємось заздалегідь. У спокійній обстановці проговорюємо з дитиною алгоритм дій. Коли почуємо сирену, що беремо, куди йдемо, що робимо. Збираємо разом рюкзачок з водичкою, чимось смачненьким, улюбленою іграшкою, олівцями та пледом, з якого можна зробити кокон або халабуду і сховатися там.

 

✅Рухаємося! Механізм стресу тілесний. Тож, коли дуже тривожно, танцюємо, дихаємо, стрибаємо, присідаємо, граємо в «крокодила» (за допомогою пантоміми намагаємося вгадати слово).

 

✅Граємось! Наприклад, в театр тіней. Погане освітлення в бомбосховищі — те, що потрібно для цього. Гра — найпростіший спосіб трансформувати напругу. Тому в рюкзачок можна покласти ще й ліхтарика.

 

✅Сміємося! Для цього починаємо разом складати казку — кожен говорить по реченню, продовжуючи фразу попередньої людини. Завжди виходить весело.

 

✅Співаємо! У бомбосховищі це можна робити нарешті голосно, від душі. Починайте, а інші до вас не забаряться приєднатися. Відчуття згуртованості вкрай добре впливає і на дорослих, і на дітей.

 

❌Не акцентуємо увагу, якщо хтось в бомбосховище плаче. Якщо дитина цікавиться, спокійно пояснюємо, що іноді навіть дорослим буває сумно і хочеться поплакати.

 

✅Обіймаємось! Багатьом це потрібно в першу чергу. Але обов’язково запитуємо, чи можна обійняти або доторкнутися, бо іноді в ситуації стресу люди стають гіперчутливими. Їм такі речі можуть доставити дискомфорт.

 

✅Тримаємо себе в руках. Не підвищуємо голос на дитину та не видираємо в неї з рук планшет або телефон, якщо вона чимось там зацікавилися. Якщо це допомагає їй відволіктися, це вже добре.

 

✅Пам’ятаємо. Дитина — це особистість. Дорослим важливо показувати повагу до неї, до її тілесності, особистого простору, почуттів та думок. Якщо дитина чогось не хоче, не треба її змушувати та наполягати.

 

Бережімо себе!🧡

 

Гаряча лінія психологічної підтримки від «Запоруки» за номером 0 800 4000 23 працює:
🔸безкоштовно
🔸по всій території України
🔸з усіх мобільних операторів
🔸для дзвінків із-за кордону +38 050 493 03 07

Офлайн-навчання. Як підготувати дитину та себе до школи?

ГАРЯЧА ЛІНІЯ за номером 0 800 4000 23 працює:
🔸безкоштовно та цілодобово
🔸по всій території України
🔸з усіх мобільних операторів
🔸для дзвінків із-за кордону +38 050 493 03 07
Цьогорічний вересень і початок навчального року наповнені тривожністю, страхами та збентеженістю. Думки батьків кардинально розділилися – хтось активно підтримує офлайн-навчання. Інші не можуть уявити, як це відбуватиметься в умовах воєнного часу.
Як підготувати дитину та себе до початку школи?
🧡Яке б рішення ви не прийняли – очне навчання чи дистанційне – це буде правильно саме для вас та вашої родини. Будь-яка війна має закінчення. Така ситуація, як зараз, не буде вічною.
🧡Пам’ятайте, спокійна мама – спокійна дитина. Якщо маєте багато страхів та тривог, не варто їх всі озвучувати
дитині. Це може мати негативний вплив на психологічний стан.
🧡Потрібно бути готовими, що когнітивні здібності дітей можуть дещо погіршуватися, адже тепер нас всіх оточує надмірна кількість стресових факторів. Ваша залученість та увага має бути більшою, особливо на початку навчання. Головне – не критикуйте.
🧡Якщо дитина вже давно не відвідувала школу, разом прогуляйтесь тим маршрутом, яким учень чи учениця буде ходити щодня.
🧡Проговоріть із дитиною алгоритм дій під час сирени. Хай до школи дитина візьме улюблену невеличку іграшку або іграшку-антистрес. Це нагадуватиме про дім та заспокоюватиме.
🧡Перед початком навчання дитина може тривожитися та переживати. Подаруйте їй більше тактильності, більше обіймів та підтримки.
🧡Влаштуйте невеличке домашнє свято з нагоди першовересневого Дня знань. Зараз діти вкрай потребують позитивних емоцій.
🧡Не забувайте про режим. Навіть якщо ваша дитина буде навчатися онлайн, вже час відкорегувати режим сну, відпочинку.
🧡Просто будьте поруч – разом набагато легше впоратися з будь-якими труднощами.

Що таке панічні атаки та як з ними впоратися?

На нашу гарячу лінію звертається багато тих, хто почав страждати панічними атаками з початку війни. Це нормальна реакція психіки на стрес, але самостійно впоратись із ними може бути доволі складно.
Команда психологів гарячої лінії «Запоруки» ділиться порадами самодопомоги при панічних атаках.
Щоб отримати консультацію та підтримку — звертайтеся за безкоштовним номером 0 800 4000 23 (для дзвінків із-за кордону — +38 050 493 03 07).

«Небажання» евакуюватися. Звідки воно?

«Небажання» евакуюватися. Звідки воно?

Коли ми самі не можемо покинути потенційно небезпечну зону, хоча маємо можливість, що нас тримає? Майно рухоме чи не рухоме, домашні улюбленці, близькі...

Запитайте себе, що то за явища, люди чи речі, заради яких ви жертвуєте своєю фізичною безпекою? Чи все ж страх покинути домівку більший, ніж потреба в безпеці?

Насправді, залишитись де ви є – це теж вибір. І цей вибір не є неправильним. Проте за кожним зробленим вибором стоять наслідки. Чи готові ви до наслідків, які можуть вас спіткати, якщо залишитесь там, де «гаряче»?

Це та дилема, обдумування якої може найбільше спонукати вас евакуюватися. Проте внутрішній діалог із собою налагоджений не у всіх. У такому випадку консультації з фахівцями, які тямлять у поведінкових аспектах та психологічних станах людини, будуть корисними.

Інший бік проблеми, коли близькі вам люди не наважуються виїхати, а ви їх переконуєте.

Буває, що ми занадто наполегливо переконуємо – маніпуляції, ультиматуми, погрози. Це сприймається іншою людиною, як тиск. І вона замість того, щоб прислухатися до вас, починає захищатися. Коли ви тиснете на людину, то викликаєте в неї агресію. Таким чином процес раціонального розмірковування блокується, а включається захист чи протест.

Щоб ваші близькі до вас дослухалися, достатньо наводити логічні аргументи. І якщо людина не враховує їх (а таке буває часто, особливо в стресі), то це наслідки відчуття страху, який негативно позначається на процесі критично мислити.

Треба озвучувати вашу готовність бути поруч і готовність допомогти евакуюватися, коли людина на це наважиться. Тоді є шанс, що ваші застереження будуть взяті до відома і близька людина таки погодиться покинути небезпечне місце.

Поради описані вище носять загальний характер. До кожної ситуації треба підходити індивідуально. Якщо відчуваєте емоційний дискомфорт та потребу поділитися своїми страхами й сумнівами, ви можете скористатися послугами спеціалістів безкоштовної гарячої лінії психологічної підтримки благодійного фонду «Запорука».

 

Наші фахівці #поряд_попри_все🧡
Звертайтеся за безкоштовним номером 0 800 4000 23. Для дзвінків із-за кордону — +38 050 493 03 07